"Я
НІКОГО ЩЕ ТАК НЕ ЛЮБИВ, ЯК ТЕБЕ, УКРАЇНО..."
ТВОРЧІСТЬ В. СОСЮРИ. ПАТРІОТИЧНИЙ
ПАФОС ПОЕЗІЇ
"ЛЮБІТЬ
УКРАЇНУ". ОБРАЗ УКРАЇНИ.
ІДЕЯ НЕРОЗРИВНОЇ
ЄДНОСТІ ЛЮДИНИ З
РІДНОЮ ЗЕМЛЕЮ
Мета: навчити
виразно й осмислено читати поезію В. Сосюри «Любіть Україну", здійснювати
її текстовий аналіз; розвивати логічне мислення, пам'ять; розкрити головну думку поезії «Любіть
Україну», виробляти в учнів вміння за допомогою засобів виразного читання
передавати ідейно-художній зміст та особливості ліричного твору; формувати
навички аналізу поетичних творів, висловлювання роздумів, навіяних прочитаним
віршем; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження,
робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір,
світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної сприяти
вихованню патріотичних почуттів - любові до Батьківщини.
Епіграф:
Не може бути орла без неба,
Гірського тура без скелі,
Форелі без бистрої і чистої річки,
Літака без аеродрому,
Так само не може бути
Поета без Батьківщини.
Р. Гамзатов
Хід
уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Слово
вчителя.
Красивий, щедрий, рідний край. І мова наша
- солов'їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься... (Україна). Дійсно,
це Україна - рідна, неповторна наша Батьківщина…Про неї писали вірші, складали
пісні. Хто ж ліпше може це, зробити, як не наші чудові поети?
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБ'ЄКТИВНОГО
ДОСВІДУ ТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Гра
"Фоторобот".
За описом очевидців упізнати портрет В.
Сосюри. (На дошці портрет В. Сосюри.)
а) "На ньому був засмальцьований тиковий
халат, сорочка і штани грубого полотна замащені були в фарбу, босий,
розхристаний і без шапки. Він був похмурий і сором'язливий" (І. Сошенко
про Т. Шевченка);
б) "Надвечір зайшов до нас високий,
стрункий, темно-русий чоловік у пенсне.
Щось знайоме майнуло мені в тонких рисах обличчя" (Тамара Мороз про П.
Тичину);
в) "Ввижається струнка постать його на
естраді. Мав риси вольового характеру, а саме: рішучість, невідступність,
витриманість…Його очі з променисто-карим поглядом справді були дзеркалом душі" (Тамара Мороз про В.
Сосюру).
— Який словесний портрет нагадує В. Сосюру?
— Яким ви уявляєте поета? Які риси характеру
проглядають крізь опис?
Удома
ви знайомилися з біографією В. Сосюри. Зараз ви демонструєте свої знання за
допомогою тесту «Вірю - не вірю»
2. Тест "Вірю - не вірю".
1. В.
Сосюра народився на Полтавщині у 1902 році. (Не вірю: с. Дебальцеве на
Донбасі 6. 01. 1898 року.)
2. У
другому класі міністерської школи Володимир був удостоєний нагороди -
похвального листа і повної збірки творів Гоголя. (Вірю.)
3. Перший
вірш В. Сосюри - "Другу". (Не вірю - вірш «Товаришу».)
4. Володимир
Миколайович був учасником громадян війни. (Вірю.)
5. Збірки
"Червоним воїнам", "Під гул кривавий", "В годину грізну"
- це післявоєнні збірки поета. (Не вірю - це збірки періоду Другої світової
війни.)
6. У
1950 році поета було удостоєно Державної премії І ступеня за збірку "Щоб сади шуміли". (Не
вірю - премії було удостоєно у
1948 році.)
7. Збірки
"Сонячні кларнети", "Щоб сади шуміли" належать В. Сосюрі. (Не
вірю — збірка "Сонячні кларнети" належить П. Тичині.)
II. ПОВІДОМЛЕННЯ
ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
"Любіть
Україну"... Скільки тут одвертої людської щирості і ніжної відкритості! О.
Гончар назвав цю поезію поетичною сповіддю Сосюри. Вона вилита з тонких
почуттів синівської любові до Багьківщини.
Мета і завдання уроку
- ознайомитися
із творчістю В.Сосюри;
- розкрити
головну думку поезії «Любіть Україну»;
- визначити
ідейно-художній зміст та особливості ліричного твору;
- формувати
навички виразного читання; розвивати
вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки
І1 1. Рольова гра.
Учитель. А зараз зустрічайте
журналістів, які поділяться з нами
спогадами.
Учні-журналісти.
—
Що викликало до життя цю поезію? (У 1944році В. Сосюра написав свій
шедевр - поезію "Любіть Україну". Звичайно, лише любов до матінки -України
сповнювала душу поета, коли він писав цей твір. Грізне життя фронту тоді давало
йому новий матеріал для
висловлення любові до Вітчизни.)
— Як
зустріли цей вірш критики? (1951 рік став своєрідним роком суду над поетом, який над усе любив Батьківщину.
Всі центральні газети
2 липня
1951 року передруковували редакційну статтю «Правда», яка була присвячена
сенсаційному віршеві, що трактувався як ідейно
порочний твір, що викликає почуття
розчарування і протесту. 30 липня - З серпня 1951 року на VI
пленумі правління Спілки письменників обговорювався один-єдиний вірш Володимира
Сосюри. Одні шмагали поета. І за що? За любов його до України. За лишилися лише
страшні рани, вони боліли в душі і в усій подальшій творчості. Ніхто не
вибачився перед ним, не покаявся в тяжкому гріху.) Читання поезії.
— Яке враження справив на вас вірш? Які почуття
переповнили ваші серця?
ІІ.2.Історія
написання твору.
Вірш був написаний у 1944 році, коли в
жорстоких боях українська земля була звільнена від фашистських загарбників,
коли всьому світові стало відомо, що Україна непереможна, а її народ –
безсмертний. Згодом ця
поезія увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка у 1948 році була
удостоєна Державної премії першого ступеня. У січні 1948 року вся громадськість
України вітає поета з п'ятдесятиріччям його народження, а на грудях у нього
з'являється найвища урядова нагорода - орден Леніна.
Але знайшлися такі "критики", які у патріотичному
вірші "Любіть Україну", написаному ще в 1944 році і не раз
друкованому і передрукованому, вміщеному навіть у книзі, що відзначена премією,
розгляділи крамолу. Вони звинувачували поета в тому, що нібито у його поезії
немає образу сучасної України.
Вірш був заборонений для читачів, автор підданий нещадній
критиці й осуду за нібито "буржуазний націоналізм".
В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу
критику, яка підточила його здоров'я, і далі продовжував писати для народу.
У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» поет
згадує:
За вірш «Любіть Україну»
вона довбала без упину
мене три роки!…Горе, жах!
Хоч каявся я в помилках,
яких не мав. Я ж був не винний!
Хоч я поет не ідеальний,
я трохи серцем не погас…
Але народ мене морально
підтримував в страшний той час.
Заклик поета любити Україну - це не націоналістичні
тенденції, у чому у свій час звинувачували поета. Це велика любов, це справжній
патріотизм поета. В.
Сосюра звертається насамперед до молоді, бо майбутнє України пов'язане з долею
молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну,
залежатиме її доля.
ІІ.3. Робота у парах.
—
Заповніть вінок "Україна у творі". (Україна: вишнева, мова та,
вічно жива краса, верби, кривенькі тини, діброви, хвилі Дніпра,голубе небо.)
Прийом Мікрофон.
3.
Кольорова
хвилинка.
—
Які кольори ви побачили у творі? (Сонце, трави, води, вишні, ніжно-карі очі,
голубе небо, пурпурові хмари.)
Словник.
Купина – у біблійній
міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;
зойки – крики; пурпуровий – темно-червоний
або яскраво-червоний колір з фіолетовим відтінком; канонади – гучні звуки від пострілів; багнети – ножі на
рушницях
— Які художні засоби використав В. Сосюра для
змалювання України?
ІІ.4. З'єднайте приклади художніх
засобів і поетичний синтаксис вірша з їхніми назвами.
Вишневу Україну Інверсія
Солов'їна
мова
Метафора
Любіть...
всім серцем і ...ділами Епітет
Україна,
як та купина Порівняння
— Декілька разів ми чуємо наказ митця
сучасникам. Як Навіщо автор вживає повтори?
— Який художній засіб тут використано?
ІІ.5. Пошукова робота.
Назви
художніх засобів
|
Художні
засоби
|
Роль
художніх засобів
|
Звертання
|
Юначе! Дівчино!
|
Це — майбутнє, яке буде вічним, коли про
нього дбатимуть ...
|
Порівняння
|
як сонце, як вітер, і трави, і води
|
безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін
|
Рефрен
|
любіть Україну
|
логічний наголос
|
Символічні означення
|
вишневу свою, солов'їну мову
|
народ без мови — не народ, а без
Батьківщини — ніщо
|
Метафора
|
пробивають нам путь
|
Україну не подолати
|
Образ
|
весни неопалима купина
|
відродження не згорить
|
Полісиндетон (багатосполучниковість)
|
сполучник і
|
посилення образу
|
де Соссюр — дворянське прізвище предка В.
Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що
захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи;
восьмеро — кількість дітей у сім'ї Миколи
Сосюри;
Локотош — прізвище матері, яка працювала на патронному
заводі в м. Луганську. На міському балу отримала перший приз за вроду.
ІІ.6. Спостереження над художнім
текстом, виконання дослідницько-пошукових
завдань.
Робота
парами.
— Поставте одне одному запитання за змістом
поезії. Прийом "Позмагайся з поетом".
Прийом
"Я так думаю".
— Знайдіть ключові вирази кожної строфи. Про
що свідчать?
— Згадайте прислів'я і приказки про Україну,
рідний край.
За рідний край життя віддай.
Жити - Вітчизні служити.
Кожному мила своя сторона.
(Звучить
"Молитва до України" Т. Петриненка (аудіозапис)
— Що спільного у творах?
— До чого закликають автори поезій?
— Який образ у творі є символічним? (Купина -
символ безсмертя.)
Повідомлення
учня.
У лісах Медоборів росте диво-квітка.
Пурпуровий цвіт ніби горить полум'ям. Не любить та квітка пестощів. Торкнеш її
- спалахане вогнем і почорніє. А за якусь мить глянеш, а вона знов така, і
була. Це - неопалима купина. Розповідають
старі люди, що квітка колись не була примхливою. Давно це було. На схилах гір
Медоборів здавна цвіла квітка, яку називали цвітом вірності й кохання. Ці квіти
заплітали в коси дівчата. Їх дарували коханим на прощання. Вірили, що квітка
поверне коханих додому. Не міг за- гинути
на чужині той, у кого був цей цвіт. Та от прийшло в Медобори горе.
Орди
ворогів, як люті звірі, накинулися на села. Дивували ворогів червоні квіти. Як
хто з них їх торкнеться, падав мертвим. І
спалахнули квіти червоним вогнем - і не стало ворогів. Через деякий час знову зацвіли вони. В народі цю квітку
називають неопалимою купиною.
ІІІ. Закріплення
вивченого матеріал
1.
Проведення тестового опитування «Любіть Україну!»
1. Віршований розмір вірша:
а) хорей;
б) ямб;
в)
дактиль;
г)
амфібрахій.
2. Поезія
має форму:
а)
послання:
б)
монологу;
в) діалогу;
г)
полілогу.
3.
Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:
а)
гіпербола;
б)
анафора;
в)
антитеза;
г) епітет.
4. Уперше
вірш був опублікований у:
а)
«Громаді»;
б) «Житті
і слові»;
в)
«Літературній газеті»;
г) «Новій
зорі».
5. Україну
В.Сосюра називає:
а)
могутньою;
б)
великою;
в)
радісною;
г)
вишневою.
6. З
порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:
а) юнака;
б)
дівчини;
в)
вихованців дитячого садку;
г) тих,
хто у скрутний для країни час зрадив її.
7. «Всім
серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в
композиційній будові твору є:
а)
експозицією;
б)
кульмінацію;
в)
зав’язкою;
г)
розв’язкою.
8. Дерева,
які шумлять над ставом:
а) тополі;
б) берези;
в) верби;
г) клени.
9.
Українську мову В.Сосюра називає:
а)
милозвучною;
б)
солов’їною;
в) гучною;
г)
веселою.
10. Рідна
країна горить — не згорає, як та:
а) зірка;
б)
райдуга;
в)
діброва;
г) купина.
11. Любити
свій край потрібно:
а) як
вишневий сад;
б) у
годину негоди;
в) мов
цінну річ;
г) не звертаючи
уваги на ментальність його народу.
12. Без
Батьківщини кожний українець:
а) сирота;
б) вітер у
полі;
в) порох і
дим;
г)
дорожній пил.
ІV. ПІДСУМОК
УРОКУ
1. Рефлексія.
— Чи погоджуєтеся ви зі словами Расула
Гамзатова, взятими за епіграф?
-
Сьогодні на уроці я зрозумів…
-
Я — частина майбутнього України, тому
повинен...
2. Інтерактивна
вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення:
«Любити Україну – це ....»
- Чого навчилися на уроці?
- Над чим треба працювати?
- Оцініть свою роботу на уроці.
V. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Вивчити
напам'ять вірш "Любіть Україну".
УРОК №
Тема: Поняття про відокремлення. Відокремлені
другорядні
члени
речення. Розділові знаки при відокремлених членах речення.
Мета: сформувати
в учнів поняття про відокремлення; ознайомити з видами відокремлених членів
речення; навчити знаходити відокремлені члени речення, обгрунтовуючи свій
вибір;розвивати вміння знаходити відокремлені члени в ускладнених реченнях,
аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх
відповідно до завдання; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, естетичну
сферу, розвивати вміння виразно читати речення з відокремленими членами, а
також творчі нахили, пам’ять, уважність, спостережливість, здібність до
самовираження; виховувати любов і повагу до рідного слова, загальнолюдських
цінностей.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вступне слово вчителя…
Сторінка
перша
Вступ до нашої книги буде незвичайний, як і
урок сьогодні…Урок у вигляді книжки…Часто, сповненамудрості,
розкриваєсвоїобійми для нас саме книга. Коли читаєшїї, в уявіпостаютьдивовижніобрази,
створенімитцями слова. А чомусьогодні вамне спробувати стати митцями? І не
створитисвоєї книги? Аджекоженіз
нас – творець!
Сторінка
друга
Для того,
щобвиконатизавдання, ми обов’язковомаємопродумати як зміст книги, так і
нашоїроботи. Отже, рушаємо. Тема, над якоюпрацюємо…поняттяпровідокремлення.
ІІ.Ознайомлення з темою,
метою й завданнями уроку.
Актуалізаціямотиваційнихрезервів.
(Незакінченеречення)
·
Синтаксис
– це…
·
Простеречення
– це…
·
Другорядні
члени це…
·
Чим
ускладненеречення…
·
Означення
– це …
·
Додаток
- це…
·
Обставина - це…
·
Дієприкметниковийзворот
– це…
·
Дієприкметниковийзворотвиділяється
…
·
У
реченнідієприкметниковийзворотвиступає…
·
Йогопідкреслюють…
·
Дієприслівниковийзворот – це…
·
Дієприслівниковийзворотвиділяється …
·
У
реченнідієприслівниковийзворотвиступає…
·
Йогопідкреслюють…
Сторінкатретя
Зверніть увагу: щоможемо? – Все. А ми стількиможемо, скількизнаємо…
Що
ми знаємо про відокремлені члени речення?
ІІІ. Пояснення
нового матеріалу.
Методичнийкоментар.Відокремлюватисяможутьтількидругорядні
члени, бовони є додатковимповідомленням до основної думки, яка
виражаєтьсяголовними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо
вони є носіями основного повідомлення.
Обставина. Одиничний
дієприслівник. Прийменникові сполуки. Порівняльний зворот. Означення. Прикладка.
Додаток.Уточнюючі члени речення.
Сторінка четверта.
ІV. Закріплення
вивченого матеріалу.
1.
Пояснювальний диктант (робота у зошитах).
Відокремлені
члени реченняпідкресліть.
1. І снігом
всю землю покрила природа, сумна і німа(Б. Грінченко). 2. Фронт зими,
просунувшись на південь, перейшов і через наш садок (М. Доленго). 3.
Сонце – стомлене, велике – заходило (Є. Гуцало).4 Пішовдощ, дрібний та
тихий (ПанасМирний). 5. Різдвянаніч, кована зорями, стояла в степу пишна
й красна (Г. Косинка) 5. А хуртовина всю нічрозстилала по
стріхахбіліхутровіковдри, нагромаджу-вала підстінами і парканамипухкікургани,
завалювалавікна і, знесиливши, лягала на ґанкахчи то
білимисніговійнимиведмедями, чи то вірнимиланцюговимисоба-ками(З.Тулуб).
2. Плутанина (творчемоделювання).
Поданіреченняперебудуйте
так, щоб у них буливідокремлені члени речення.
1. Перед малюнками дітей, які були виставлені у залі,
товпилися батьки.
2. До мене підійшов брат мого товариша, який був
капітаном футбольної команди.
3. Обличчя наших футболістів, які були замурзані, з
побитими колінами, світилися радістю.
4. У коридорі я зустрів подругу моєї сестри, яка була
палкою вболівальницею футбольної команди
3. Коректор не помітив!(Пунктуаційно-пізнавальний практикум)
Відсутні розділові знаки! Давайте «рятувати» тексти
письменників, розставляючи розділові знаки та обґрунтовуючи їх. Знайдіть відокремлені члени речення і поясніть,чому і як вони розставлені.
Визначте,
чимускладненіречення. Поставте, де потрібно, розділові знаки..
1. Ой жито
житозеленеє жито не шуми своїм зеленим шумом. 2. Стенувшиплечимавін став
спускатися по трапу вниз. 3. Татари турки шведи поляки німцівсічомусьлізуть на
Вкраїну. 4. Білярічкивінроздягнувсясховаводягу кущах шелюги і стрибнув у
воду. 5. Справді, в пшениці почало творитися пекло. 6. Навіщови нанеї так
товаришупрофесор? 7. ТеперАндрій уже не чувні посвисту
снарядівнівиттяміннівибухів. 8. Та мені й їхатинедовго, до Кременчука. 9.
Комендант ешелону, м'язистий маленький капітан, одразу ж побіг до чергового по
станції. 10. Снаряд посланий одним з танківрозірвавсябіля наводчика. 11. Е
моядитиноїдеш же в дорогу. 12. Боюсь, менідоведетьсядострокововиписати вас на
фронт (Зтв. П. Загребельного)
Сторінкап’ята
Втомилисячитати?
У такому випадку є пропозиція: вибрати прямо з тексту відокремлені члени
речення.
Творчеспостереження
з елементамзіставлення.
1. Ліс,
весняний, свіжий, дихав пахучим рястом. – Веснянийсвіжийлісдихав пахучим
рястом. 2. Своємувтомленомутурботамисерцю я вже не довіряю. — Своємусерцю, втомленомутурботами,
я вже не довіряю. 3. Йогобатько, чудовий коваль, буввідомийусійокрузі. —
Йогобатькобувчудовим ковалем, і про це знали всі в окрузі. 4. Луги струсили з
себе срібну росу, розляглисьспівамисвоїхсоловейків, голоснимкуваннямсивих
зозуль. – Ліси, струшуючи з себе срібну росу,
розлягалисяспівамисвоїхсоловейків, голоснимкуваннямсивих зозуль.
Сторінкашоста
Найцікавіша.
Чим? Ми багатоможемо, бочималознаємо. Нам цікаво знати рідне слово й про рідне
слово. Ми творчіучні. Доведемоце!
Привіт, проблемо!(Лінгвістична діагностика з кодуванням)
1.Речення, не ускладнені відокремленими
членами 2.Речення, ускладнені відокремленим означенням 3.Речення, ускладнені
відокремленим додатком 4.Речення, ускладнені відокремленою обставиною.
1Він
любив, щоб до Валі приходили гості, зокрема Рита й Аліна. 2. Повісивши голову,
поплентався Федько з вигону. 3. Ніч
була темна, аж чорна. 4. Хлопчик,
зігрітий з обох боків диханням брата і сестри, заснув.
5. Заглиблений у свої думки, Дмитро не
чув, як навколо нього сумовито гомоніли сплетені гілки дерев, тихо роняючи
листя. 6. Васильконезабаромпомітив, щовінїде не дорогою, а так, навмання.
7. Непереможний, я сміливою ходою іду в нові,
незвідані світи. 8. І ніхто того не чує, опріч Марка маленького.
Сторінка сьома
ІV.Підсумок уроку.
1.Мовознавча
вікторина
1.Яку функцію в
реченні виконують відокремлені члени речення?
2. Які члени реченняможуть бути
відокремленими?
3.
Чизавждивідокремлюютьсяозначення?
4.
За яких умов відокремлюються прикладки?
5.
Якірозділові знаки вживаються в реченнях з відокремленими членами?
6.
У якихстиляхмовленняпереважаютьречення з відокремленими членами?
8. Порівняйте умови відокремлення дієприслівникових і
дієприкметникових зворотів
10.
Назвіть і поясніть три терміни, характерні для теми «Відокремлені члени речення».
2.Рефлексія
- Щоцікавоговивізьмете з уроку до своєї
книги?
- Щовжесьогодні ми
можемопрезентуватичитачам,зроблене по сторінках
Сторінка восьма
VІ.Домашнєзавдання
Сторінка дев'ята
VІІ.Оцінювання
Урок №
Т. Шевченко.
«Садок вишневий коло хати…».
Картини довколишнього
світу, природи в поезіях Кобзаря.
Поетичні засоби
мови
МЕТА: навчити учнів виразно читати вірш,
розуміти й усвідомлювати зміст
пейзажних поезій Т.Г. Шевченка, знаходити в тексті поетичні
художні засоби (епітет, метафору,
порівняння), визначати
особливості віршових творів; розвивати уміння сприймати
різноманітні жанри мистецтва (музика, живопис) і висловлювати
свої враження, почуття;
виховання почуття прекрасного,
естетичної
ОЧІКУВАНІ
РЕЗУЛЬТАТИ
Після уроку учні зможуть:
·
виразно читати твори Т. Шевченка;
·
визначати художні засоби (епітети, метафори,
порівняння), знаходити зорові, дотикові та слухові образи;
Після уроку учні більше знатимуть:
·
фактів із життя Т. Шевченка;
·
про творчість Т. Шевченка-художника;
·
автора музики до вірша Т. Шевченка «Садок
вишневий коло хати».
Учні отримають:
·
позитивні емоційні відчуття від знайомства зі
справжніми творами мистецтва;
·
початкові уміння поєднувати і розуміти
слово-музику-кольори.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент.
1. Інтерактивна вправа.
- Обміняйтеся усмішками з сусідом по парті.
2. Емоційна зарядка (учні виразно читають хором вірш).
Ми всі – з
українського поля,
З блакиті його,
висоти.
Тому-то нам
випала доля –
Не гнутись, до
сонця рости.
Тому будем
віщими, вищими,
Нехай нам
загубиться лік!
Якщо лиш себе
не понищимо,
Ніхто нас не
знищить повік.
В. Сіренко
- Який настрій
викликає прочитана поезія?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.
Гра
« Чарівна скринька»(повторення
біографії Т. Шевченка)
- Коли народився Шевченко?
- У якому селі народився?
- У якому селі минуло дитинство поета?
- Чим захоплювався Тарас у дитинстві?
- Чи був він допитливим? Доведіть.
- Чому ім`я Катерина було подвійно дороге
поетові?
- Як склалася доля Тараса після смерті
батьків?
- Де похований Шевченко?
-
Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?
- Як склалася доля Тараса після смерті
батьків?
- Де похований Шевченко
2.
Завдання.
Відтворіть кольорову палітру вірша «За сонцем хмаронька пливе…»( червоний,
синій, рожевий, сивий)
Учні коментують
роботи.
3.
Перегляд
комп’ютерної презентації «Факти з життя Т. Шевченка» з незакінченими реченнями
Завдання: закінчити
речення, подані в презентації.
4.
Асоціативний
кущ
Павутинки сплетемо, потрібні слова доберемо.
Батько (мати), художник (письменник), Кобзар(поет).
Смерть(життя), сирота(кріпак), Шевченко(Україна).
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності
-
Розгадайте
кросворд і складіть ключове слово, уважно його прочитайте.
(Клас поділяється на дві групи за
кольорами, кожній групі дається по частині кросворду. Коли учні відгадають
слова, то з’єднують частини і читають слово-відгадку).
Гра «Подумай, відгадай»
1.
В якій сім’ї народився Тарас Шевченко? (кріпацькій)
2.
Як називається
село, де народився Т.Г.Шевченко? (Моринці)
3.
Назвати місто,
де Тарас Шевченко навчався в Академії мистецтв. (Петербург)
4.
В якому місяці
народився поет? (березень)
5.
З дитинства
цьому виду мистецтва Тарас присвячував весь вільний час? (малювання)
6.
6. Як звали
батька Тараса Григоровича? (Григорій)
|
К
|
р
|
і
|
п
|
а
|
ц
|
ь
|
к
|
і
|
й
|
|||||
|
|
М
|
О
|
р
|
и
|
н
|
ц
|
І
|
|
||||||
|
П
|
е
|
т
|
е
|
р
|
Б
|
у
|
р
|
г
|
|
|||||
|
|
б
|
е
|
р
|
е
|
З
|
е
|
н
|
ь
|
|
|||||
|
|
м
|
А
|
л
|
ю
|
в
|
а
|
н
|
н
|
я
|
|
||||
|
Г
|
Р
|
и
|
г
|
о
|
р
|
і
|
й
|
|
|
|||||
-
Що називає
ключове слово?
-
Поясніть
різницю між написанням слів: кобзар і «Кобзар».
ІV.
Оголошення теми й мети уроку.
V. Формування і
вдосконалення умінь та навичок.
1. Історія написання поезії «Садок вишневий коло хати».
Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко
повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов
роботу у Київській археографічній комісії та почав
змальовувати історичні пам`ятки по всій
Україні. Побував у
Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами – кріпаками.
1845р.
– рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із
Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка
приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило –
Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні
кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у
поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в
супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.
Тут,
у казематі, у нестерпному очікуванні
вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання
до Орської фортеці рядовим солдатом, заборона писати і малювати.
Саме
у тюрмі Шевченко написав цикл із 13
поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової
пейзажної лірики.
2.
Виразне читання поезії «Садок вишневий коло хати»
- Який настрій вона створює? Як відображає мрію
самого автора? (Настрій умиротворення, замилування, замріяності. Сам
поет, мабуть, мріяв про таку сім’ю, про життя серед чудової української
природи.)
3.
Проблемно-пошукові завдання.
-
Про яку пору року йдеться в поезії?
-
Як описує Т. Шевченко родину?
- Які художні засоби автор використовує в своїй
поезії? Яка їх роль для розкриття теми твору?
-
Що ми бачимо, чуємо, відчуваємо?
- Яку
пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля? Можливо, цю.
- Як поет
описує родину?
- На якому
фоні зображено вечерю родини? Чому коло хати? Що можна сказати про звичаї
родини?
- Чи має проблеми
ця селянська родина?
4. Прослуховування пісні «Садок
вишневий коло хати» .
Слова цієї поезії
покладені на музику М. Лисенком.
5.
Гра
Хто швидше»(Робота у парах)
-
Випишіть
усі пестливі слова з поезії, з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини.
-
Випишіть
усі дієслова з вірша, з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини.
6.
Хвилинка
релаксації «Малювання подумки».
Діти заплющують очі, слухають спів
солов’я, подумки відтворюють картини, змальовані автором у вірші «Садок веселий
коло хати», відпочивають.
7.
Порівняльна характеристика поезії і картини «
Селянська родина»
- Кого і що зображено на картині?
- Яким настроєм пройнята картина ( сум, печаль )
Коментар до картини «Селянська родина»
На
картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут у затишку наприкінці робочого дня
зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.
Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив
глиняний горщик, що висів на тину і був неабиякою цінністю родини.
Першим порухом
батька було покарати
хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася
за сина, благаючи батька простити. І той полагіднішав,
заспокоївся, взяв люльку і,
наче вибачаючись
перед дружиною, прагне пригорнути сина.
За цією драмою стежить дворовий пес. Трохи далі
у променях призахідного сонця гріється сивий дідусь,
якому байдуже до того, що діється. Художник гостро,
насторожено, драматично вдивляється в життя людей.
Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свій біль
за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної
рани змушує малювати. Це не лише доля героїв
картини, а це й його доля.
8. Учні заповнюють таблицю. Зачитування робіт.
|
Поезія «Садок вишневий коло хати»
|
Картина «Селянська родина»
|
|
Почуття:
радість
|
Почуття: сум
|
|
Родина: батько
(хоч не згадується, але слово «сім’я» дає це
розуміння), мати, діти
Фон: хата,
природа – садок вишневий, вечірня зіронька, соловейко
Проблема:
немає (родина кріпаків, але немає цього на поверхні)
|
Родина:
чоловік, жінка, дитина, дідусь
Фон: хата
Проблема:
родина кріпаків
|
|
|
|
|
|
|
Висновок: природа знімає проблеми, наближає життя до
ідеалу.
9. Для допитливих.
Ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про
таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із
заслання, мріяв про родину і власну домівку.
Поставлю хату і
кімнату,
Садок – райочок
насаджу.
Полежу я і
походжу
В своїй маленькій
благодаті
Та в однині –
самотині
В садочку буду
спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая
присниться мати,
Давнє колишній та
ясний,
Та присниться сон
мені!.. І ти!..
Він майже
реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну
ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки ( показ плаката). Але передчасна
смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.
10. З теорії літератури (Робота з таблицею).
- Для створення
художніх образів автори використовують засоби художньої виразності. Які?
- Що таке порівняння?
- Що таке епітет?
- Що таке метафора?
11.Установіть відповідність між образами вірша та їх
особливостями.
1) «Садок вишневий коло хати».
2) « Хрущі над вишнями гудуть».
3) «А матері вечерять ждуть».
4) « Плугатарі з плугами йдуть».
5) «Співають ідучи дівчата».
6) «Дочка вечерю
подає».
- зоровий образ,
- слуховий образ,
-слуховий і дотиковий образи,
-слуховий і
зоровий образи,
- зоровий і дотиковий
образи
VІ.
Підсумок уроку.
1. Метод «Рюкзак»
Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш із незакінченим
реченням і доповнюють написане.
Ø Мене здивувало…
Ø Мій настрій…
Ø Сьогодні я дізнався(дізналась)…
Ø Мені було цікаво…
Ø Я зрозумів (зрозуміла)…
Ø Урок дав мені для життя…
Ø Мені захотілося…
VІІ.
Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання.
Мета:
сформувати поняття про складнопідрядні
речення з підрядними обставинними; ознайомити з типами підрядних обставинних
частин; розвивати вміння визначати тип складнопідрядних речень з підрядними
обставинними, розмежовувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії та
міри і ступеня дії, складнопідрядні речення з підрядними порівняльними і прості
речення, ускладнені порівняльними зворотами, аналізувати ці речення у
висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного
завдання; розвивати спостережливість, уважність, кмітливість.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з
темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Генералізація знань дев’ятикласників з теми
|
На які питання
відповідає підрядна
частина
|
Засоби зв’язку
|
|
|
СПР з підрядними способу дії
|
|
що
|
|
СПР з підрядними міри і ступеня дії
|
|
Вказівні слова так, настільки, сполучники що, наче
|
|
СПР з підрядними порівняльними
|
|
Як, мов, немов, наче, неначе, ніби та ін.
|
|
СПР з підрядними часу
|
|
Як, як тільки, ледве, коли,
відколи, після того як та ін.
|
|
СПР з підрядними умови
|
|
якщо, якби, коли, коли б,
як, тільки б та ін.
|
|
СПР з підрядними місця
|
|
де, куди, звідки та ін.
|
|
СПР з підрядними причини
|
|
бо, тому що, через те що,
у зв’язку з тим що
|
|
СПР з підрядними мети
|
|
щоб, аби, для того щоб,
затим щоб та ін.
|
|
СПР з підрядними допустовими
|
|
хоч, незважаючи на те що,
дарма що, хай, скільки не
та ін.
|
|
СПР з підрядними наслідковими
|
|
так що
|
|
1 Часу.
2 Допусту.
3 Наслідку.
4 Умови.
5 Причини.
6 Способу дії.
7 Означальне.
|
Речення
А Хлопці позлазили з коней, стали гуртом і заколядували,
так що луна балкою йшла.
Б Батько так знесилив, що не міг з місця поступитися.
В Табір спочивав один день, а опісля, коли всі загони
поверталися, рушив у дальшу дорогу.
Г Коли нашому чоловікові доводиться покидати рідну хату і
йти у світ за очі на непевне, йому стає важко на серці.
Д У таборі гомоніло від веселого дитячого сміху, бо
дітвора давала собі тепер волю.
Е Хоч до всіх щирий та привітний, Тарас не раз серед
веселої забави молоді сідав у кутку і впадав у задуму.
Ж Ліворуч від хлопців стояв великий ліс, на який вони
дивились, ідучи сюди
|
Ключ. 1-В; 2-E; 3-А; 4-Г; 5-Д; 6-Б; 7-Ж.
·
У
яких складнопідрядних реченнях підрядна частина стоїть перед головною?
ІV. Виконання системи практичних завдань дослідницького
характеру Дослідження фрейм-проблеми
Методичний коментар для вчителя. Дослідження фрейм (від англ. frame — структура,
рамка) проблеми передбачає організацію міркування над мовною проблемою за
допомогою плану її вирішення. Фрейм проблеми складається, як правило, з
основних п’яти частин, логічно пов’язаних між собою:
1) формулювання проблеми;
2) матеріал для спостереження і спонукання до
самостійного вирішення проблеми;
3) побудова плану вирішення проблеми;
4) розв’язання проблеми (формулювання рішення або
пояснення проблеми);
5) практичне застосування сформульованих теоретичних
положень.
Окрім того, у фреймі використовують
спеціальну система умовних позначень, розміщених у лівій колонці. Учитель їх
добирає довільно, але за умови обов’язкового врахування логіки вирішення
навчальної проблеми.
Мета завдання — навчити учнів розрізняти
прості речення з порівняльними зворотами і складнопідрядні речення з підрядними
обставинними порівняльними.
1. Над річкою знялася мряка, ... . 2. Від
заходу широко рожевіло небо ... .
Варіант 2
1. Сонце хилиться до землі ... . 2. Тепер
степ здається безпомічним ... .
·
Спостерігаючи над мовним матеріалом, довести, чи є
змодельовані речення синтаксичними синонімами.
Поки почало світати, козаки були вже далеко
за Очаковом. 3 моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь
привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим.
Коли золоте сонце ще не виникнуло з моря, воно послало свій промінь під небо на
білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в
блакитне море, як у люстро. Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. З
півночі дихнув вітерець. Понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди
направляли керманичі
2. Назвати вид речення за інтонацією
(емоційним забарвленням).
3. З’ясувати вид речення за кількістю
граматичних основ.
4. Визначити вид складного речення. Якщо
складнопідрядне — указати на тип підрядної частини.
5. Назвати головну і підрядну частини. Яке
місце займає підрядна частина відповідно до головної?
6. Схарактеризувати головну і підрядну
частини як умовно прості речення:
·
двоскладне чи односкладне (якщо односкладне — указати на
вид односкладного речення);
·
поширене
чи непоширене;
·
ускладнене
чи неускладнене;
·
прямий
чи зворотній порядок слів.
7. Накреслити схему.
VІ. Домашнє завдання
·
До поданої головної частини дібрати різні підрядні так,
щоб утворилися моделі складнопідрядних речень з різними підрядними. Визначити
місце підрядної частини, тип її. Накреслити схеми. Понуро шумлять старезні дуби.
Немає коментарів:
Дописати коментар