Новий час висуває нові вимоги до
школи. Важливо сформувати творчу особистість, якостями якої є ініціатива,
свобода вибору, самореалізація. Потреби життя, шкільна практика дають нове
розуміння процесу навчання. Згідно із законом України «Про освіту», Державною
національною доктриною розвитку освіти України в XXI
столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний
перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого
на передачу готових знань, до такого, що спрямований не тільки на засвоєння
знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування
освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його
природних задатків та можливостей в освітньому процесі.
Науково-теоретичне обґрунтування проблеми
Одним зі шляхів удосконалення змісту,
форм, методів і засобів навчання української мови та літератури запровадження
сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних
інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу.
В українській педагогіці такий підхід
пов'язано з активізацію пізнавальної та
розумової діяльності учнів на уроках, у яких навчальну діяльність спрямовано на
успішну роботу. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і
навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх
практичної діяльності. Особливу увагу слід приділяти уроку , який дає імпульс
для різнобічного розвитку особистості.
Технологія роботи над проблемою
Кожний урок несе певний обсяг
інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та
засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба
скористатися.
Проблема, над якою я працюю - «Активізація
пізнавальної та розумової діяльності
учнів як засіб формування предметних компетенцій на уроках української мови та
літератури», — цікава та багатогранна.
Організація такого уроку передбачає різну роль учителя:
вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант.
Працюючи над проблемою, ставлю такі
завдання:
• розвивати творчі здібності учнів;
• формувати в учнів критичне мислення як
різновид творчого;
• створювати систему мотивів діяльності
особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;
• розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;
• виявляти
та максимально розвивати
індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра.
• реалізувати
вимоги мовної і
мовленнєвої компетентностей в
єдності чотирьох складових : слухання, читання, говоріння, письмо;
• застосовувати завдання
і вправи, які
б впливами на
формування мовленнєво-комунікативних вмінь;
• орієнтувати учнів
на складання зв'язних висловлювань, дослідницької,
проектної роботи на уроках.
В основі роботи над проблемою підхід,
спрямований на розвиток життєвих компетентностей, здатності розв'язувати
завдання в різних сферах життєдіяльності.
Формування вмінь і навичок у всіх
видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), тобто
формування комунікативної (мовленнєвої) компетентності, передбачене мовленнєвою
(комунікативною) лінією навчальної програми. З цією метою широко впроваджую в
практику навчання такі альтернативні форми, як дослідницька діяльність; рольове навчання, використання інтерактивних
ігор, вправ, методик. З
інтерактивних форм перевагу надаю такій формі навчальної діяльності, яка реалізується
через методи «Вільного мікрофона», рольової гри (імітації), «сенкану»,
гронування. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей,
формуючи уміння та навички працювати та діяти в команді. Ефективним є спільне планування роботи на уроці, проблемні
ситуації. Проводжу
й дослідницьку роботу на уроках української мови: дослідження орфограм,
особливостей речення з прямою мовою; даного і нового; на уроках літератури :
дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку
рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання
запитань. Функціональні
компетентності формуються за рахунок літератури, знання сюжету й позакласних
елементів, уміння визначати художні засоби твору, виявляти міжпредметні
зв'язки, оперувати теорією літератури, уміння зв'язно висловлювати свою думку.
Мною систематизовано на допомогу учням схеми-опори для реалізації предметних
компетенцій на уроках української літератури: як готуватися до твору, як
працювати над твором, як працювати над текстом художнього твору, як побудувати
роботу над байкою, статтею, як заучувати вірш напам'ять, як правильно
відповідати на запитання, вчитися складати план прочитаного твору, як готувати
домашнє завдання, як працювати із заголовком твору, як аналізувати твір. Дитина
буде здатною до певного виду діяльності, на мою думку, лише тоді, як вона буде
брати участь у цій діяльності.
Пізнавальні, наукові, самоосвітні
компетентності учнів виробляються при участі учнів у таких видах діяльності на
уроці: читанні художнього чи наукового тексту, самостійних роботах,
творах-роздумах, дискусіях, створенні системи питань. Естетичні, особистісні
компетентності, національно-етичні, психологічні - під час виразного читання
напам'ять, участі у позакласних, виховних заходах, театральних постановках,
вивчення теорії літератури, виявленні мотивації вчинків героя, створення
психологічного і національного портрета українця. Мовленнєві та мовні
компетентності виробляються завдяки вправам з мови, створення й аналізу
монологічних, діалогічних, полілогічних тестів.
Реалізовуючи проблему, залучаю учнів
до ситуативно-моделюючих завдань. Мета таких вправ - формування основних
комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення
й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів). На уроках української
мови та літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру,
формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами,
схемами, алгоритмами, переходити від
спостережень і досліджень
до висновків.
Слід зазначити, що формування
компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках
та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча
особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну,
творчу. Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в
майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це -
неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому стараюся
створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей,
використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу,
роботу в групах, парах.
Учнів з низьким рівнем знань знайомлю
з теоретичним матеріалом, який спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує
особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім
проаналізувати (формує особистісні компетентності), після чого починається
складний процес осмислення. Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до
характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв,
визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину
робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.
Надзвичайно ефективними є застосування
прийомів, які сприяють уникненню шаблонності, розвивають творчі здібності,
компетенці: «Я - головний герой твору», «Асоціативне коло», «Кольорова образність»,
«Мозаїка цитат», «Психологічний портрет героя», «Усне малювання», складання
заочних екскурсій, сценаріїв, сенканів.
Практикую у своїй роботі мовні,
лінгвістичні, морфологічні, комунікативні розминки, лінгвістичний двобій,
метафоричну зарядку, вправи, які мають на меті створити усне зв'язне
висловлювання, діалог на дану тему,складання казки за поданим початком.
Велику увагу приділяю домашньому
завданню. При цьому, обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь
такими правилами:
1. Не
переобтяжувати школярів.
2. Не
дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.
3. Одне
(або єдине) із завдань має бути творчого характеру.
4. Завдання
має бути цікавим і корисним.
5. Перевірку
здійснюю через систему вправ, завдань (часто — дискусійного характеру).
Результативність роботи
Вся
вищезазначена робота дала певні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень
учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних
прийомів побудови усних і письмових висловлювань, особливо одинадцятикласників.
Висновок
Отже,працюючи над активізацією пізнавальної та розумової діяльності
учнів, добираю ті технології, де виступатиму помічником і порадником, старшим
товаришем; забезпечуватиму організацію пошуково-дослідницької навчальної
діяльності і працюватиму спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а
виокремлюючи послідовні етапи розв'язання завдань.
Немає коментарів:
Дописати коментар